Відкриття: 18:30, 10 березня, 2020
Тривалість: 10 березня - 2 квітня, 2020
Художниця: Поліна Щербина
Кураторка: Катерина Цигикало
Кожен з нас несе в своєму багажі пам’яті безліч різних предметів, спогадів і емоцій. Деякі з них, які здаються нам неприємними чи неважливими, ми витісняємо новими — позитивними, хвилюючими. Для художника пам’ять про минулий досвід часто є не просто ефемерним спогадом, а постійно супроводжує його в матеріальному світі — на власних полотнах художник фіксує свій професійний досвід, етапи навчання, зберігає пам’ять про певні події, які надихали в момент створення твору. Та згодом цей багаж стає занадто масивним і щоб рухатися далі його потрібно переформатувати, осмислити та відпустити. Раніше деякі художники просто спалювали свої студентські твори, інші просто залишали в майстернях академії чи викидали. В своєму проекті “Знищений архів” Поліна Щербина по-іншому осмислює цей багаж пам’яті. Вона апелює до поняття “палімпсесту”. Так само як колись зі старих листів пергаменту стирали стирали застарілі тексти і писали нові, Поліна стирає зі своїх полотен старі академічні постановки. Процес стирання (прання), тобто знищення стає одночасно і етапом створення роботи. Адже фінальним результатом цієї праці стають нові проявлені структури і візерунки на випраному полотні. Історія полотна, зафіксована таким чином, стає його головним сюжетом.
Поліна Щербина про виставку:
Будучи ще студенткою академії я шукала свій простір для концентрації думок, свою майстерню. Переїжджаючи з одного приміщення в інше зі мною подорожували всі мої матеріали і полотна, кількість яких збільшувалася з кожним переїздом і вимагала все більшої організації і оптимізації простору.
З плином часу простір художньої майстерні стає тісним, творчі здобутки поглинають кожен метр. Старі живописні полотна з навчальними постановками і пам’яттю про пройдені етапи незабаром перетворюються на сховище спогадів, що лежить стопками на полицях та звернене у товсті рулони, подібно сувоям що припадають пилом. Згодом нажитий досвід витісняє тебе самого, вимагаючи трансформації. Мій експеримент починається з фізичних маніпуляцій над живописними полотнами, я перевіряю полотно на міцність, знімаю з підрамника і обливаю окропом, в скрученому стані залишаю на ніч. На ранок перу руками частини полотна одна об одну, зішкрібаю та руйную нашарування фарби до повної втрати впізнаваності зображення. Все що відвалилося — зайве. Все що залишилося — стає новою історією нового живопису.
Такий підхід відсилає до поняття “палімпсесту”. Так позначався рукопис, написаний на пергаменті, що вже використовувався для подібних цілей. Старий текст стирали і писали новий. В минулому це робили аби здешевити процес виготовлення книги, адже пергамент був дорогим матеріалом. В даному проекті живопис створюється не методом нашарування, а методом спроби повернутися до першоджерела, до початкового стану. Повертаючись до попередніх шарів, аж до нуля — тобто голого полотна, я залишаю шматки різних часових шарів фарби.
Через подібну дію відбувається очищення від усього наративу, від фактури і кольорових співвідношень створених в різні проміжки часу і мого розвитку як художниці. Після прання на поверхні картини відкриваються залишені на полотні начерки і утворюються прогалини між клаптиками фарби що утрималися на поверхні. Ці прогалини символізують інформацію, що вже втрачена та не підлягає відновленню. Можна лише здогадуватися, що саме було зображено на кожному з цих полотен. Відшарування це процес часткової втрати інформації, що плутає всі дані і утворює нові поєднання плям, які формують абсолютно інакшу композицію. Те, що в типовому живописі було першим етапом, в новому стає останнім.
Завершуючи процес створення, я натягую полотно на підрамник і приклеюю желатином, щоб зафіксувати всі етапи деформації, що відбувалися на полотні. У цьому проекті живопис змінює свої завдання, стає об'єктом, що пережив свій минулий наратив на користь нового.
Про художницю
Поліна Щербина — київська художниця, народилася у 1993 році. Живе і працює у Києві. Основними медіа є живопис та фотографія. У своїй творчості Поліна акцентує увагу на буденних речах і діях, які мають прямий вплив на життя людини хоча не завжди усвідомлюються нею як щось значиме, проте залишають за собою шлейф роздумів про “реальність” та “реальне”. Протягом минулого року художниця зосередилась на темах, які обертаються навколо двох груп понять: “живопис, картина, художник” і “людина, рефлекси, рефлексії”, обидві з яких побудовані на саморефлексії, рефлексії на минулий досвід та спробах самопізнання. Це відображено і у технічному арсеналі художниці. Часто вона створює двосторонні полотна поверхню яких після покриття фарбою піддає складній технічній обробці: шліфуванню, зскрібанню, випилюванню та іншим подібним діям. Ці близькі ритуалу акти для художниці є особистим способом пізнання себе через деформацію поверхні.
Поліна закінчила магістратуру в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, навчалась у майстерні живопису та храмової культури ім професора М.А Стороженка. Під час навчання в Академії вела активну творчу діяльність, здобула срібну медаль НАОМА у конкурсі Рисунка ім. Єлєви та стала переможницею премії «Анатолія Криволапа» у номінації живопис, брала участь у групових виставках в Україні, Чехії, Нью-Йорку та ін.
Перша персональна виставка під назвою “Жи.Za межами підсвідомості” відбулася у Березні 2019 року у Арт-центрі “MASLO”, Хмельницький, Україна. Також брала участь в українських та закордонних арт-ярмарках: KYIV ART FAIR/ Kyiv Art Week 2019 «This Is Not A Competition» та "NYA FAIR / New York Art Week 2019" TriBeCa. Член організації — NYA Gallery, Нью-Йорк, США, починаючи з 2019 року.
Про кураторку
Цигикало Катерина — мистецтвознавиця, дослідниця, арт-менеджерка, співзасновниця медіа про култьтуру і мистецтво ВОНО. Дослідниця у Stedley Art Foundation а також менеджерка у Національному художньому музеї України. Основним науковим зацікавленням є українське мистецтво ХХ століття та творчість молодих художників.
Для входу в Амерканський дім потрібно мати паспорт або посвідчення водія.
Exhibit Opening: 6:30 PM, March 10, 2020
Duration: March 10 – April 2, 2020
Artist: Polina Shcherbyna
Curator: Kateryna Tsyhykalo
All of us have a myriad of objects, memories, and emotions carefully stored and guarded inside our hearts. Some of them are pushed out - unpleasant or unimportant and we replace them with joyful and exhilarating memories. For an artist, a memory of past experiences is not just an full-body reminiscence, but it can serve as their loyal companion in the material world, for this experience is reflected on canvas, as well as in different stages of learning - all depicting the moments that have inspired the artist. But as time goes, this baggage turns into a burden, and an artist needs to rethink it, reform it, or just let it go. Earlier some artists simply burnt their works, others left them in workshops, and still others just threw them away. Polina Scherbyna uses another approach in her project “Eliminated Archive”. She chooses a “palimpsest” technique - a way in which old texts were erased from parchment and replaced with new ones once upon a time - and so do Polina’s old academic works. The process of eradication (washing) becomes a process of creation at the same time, because the final result shows new structures and ornaments on the washed canvas. This way, the story of the evolution of the canvas becomes its theme.
Polina Shcherbyna:
“While studying at the academy, I was looking for my own place to concentrate, my own workshop/studio. Moving from one place to another, I always took all of my materials and paintings, although every time there were more of them and I needed to organize the space in order to fit them in.
Over time, the workshop got cramped and paintings were everywhere. Old oil paintings that remind me of my learning and the stages that I’ve gone through became a pile of memories, rolled onto the shelves and covered with dust. This experience demands transformation. I experiment with my paintings, check their durability, take them off the subframe and pour boiling water on them, finally leaving them rolled in for a night. In the morning, I wash them rubbing one part of the painting against the other. I scrub and destroy the layers of paint until the image is no longer recognizable. Everything that has fallen off is redundant. Everything that is left becomes a part of the new work.
Such an approach reminds of the “palimpsest”. This is a manuscript written on a parchment that has been used before. The old text is erased and the new one is written over it. In the past, it was an economical way to print and make books, because the parchment was rather expensive. But in this project, the magic is not in the layers, it’s in trying to get back to the source. Going back to the previous layers and up to the bare canvas, I leave the pieces of different layers of paint there.
That’s how I erase all the stories, textures and color balances created during various stages of my development as an artist. After I wash the painting, I see previous sketches and tears between the chunks of the pain still left of the surface. These tears symbolize the information that has been lost and can never be recovered. One can only guess what image may have been there. The peeling is a process of partial loss of information, it confuses all the shapes and colors and creates new combinations of spots that form a totally new composition.
Finishing it up, I pull the canvas back on the subframe and glue it with gelatin in order to record the history of its deformations. Thus, in my project, painting completely changes its aim and becomes an object that has lived its previous story to the end in order to be ready for something new.
About artist
Polina Shcherbyna is an artist from Kyiv. She was born in 1993. Her main mediums are painting and photography. In her works, she highlights routine actions and things that directly influence people’s lives, though they are not engraved in their consciousness as something significant, but they still leave one thinking about “real” and “reality”. During the last year, the artist focused on two groups of concepts: “oil painting, painting, artist” and “human being, reflex and reflection”. We can trace these concepts in her work. Polina often creates double-sided paintings. After covering them with paint, she starts technological processing: grinding, scrubbing, cutting etc. Thus, the artist discovers herself through the means of deforming the cover of the painting, the thing that has transformed itself into a ritual.
Polina has a Master’s degree in the National Academy of Art and Architecture and also studied art and temple culture in M. A. Storozhenko’s studio. While studying at the Academy, she actively participated in all kinds of creative activities and received a silver medal of National Academy of Art and Architecture in the painting competition in honor of Eleva and won the Anatoliy Kryvolap award in the category of oil painting. She has taken part in exhibitions in Ukraine, Czech Republic, New York and others.
Her first exhibition called “Li.FE beyond consciousness” took place in March, 2019 in the Art-Centre “MASLO” in Khmelnytskyi, Ukraine. She has taken part in Ukrainian and foreign fairs: KYIV ART FAIR/ Kyiv Art Week 2019 «This Is Not A Competition» and "NYA FAIR / New York Art Week 2019" TriBeCa. She is a member of NYA Gallery, New York since 2019.
About curator
Kateryna Tsyhykalo is an art critic, scholar, art-manager and co-founder of the media “VONO” (“IT”) about culture and art. She is also a researcher at Stedley Art Foundation and a manager at National Art Museum of Ukraine. Her scientific interests are centered on Ukrainian art of the 20th century and artworks of young contemporary artists.
Remember to bring your passport or driver’s license.